Сценарій свята для дітей старшого дошкільного віку «Стрітення»

admin 15 - Февраль - 2013

Сценарій складено

вихователем ДНЗ №19 м.Ужгород

       Трашевською Є.С.

Ведуча.

Любі діти!

Сьогодні у нас свято Стрітення. В народі його вважають святом зустрічі зими з весною. У лютому, кажуть, що зима йде на мороз, а сонце на літо.

На Стрітення зима з весною змагається, і котра з них переможе, та буде до кінця місяця господарювати.

А ще Стрітення – це церковне свято. Колись давно, коли ще не народився Ісус Христос, жив у Єрусалимі праведний старець, священик Симеон, якому було відкрито Богом, що він не помре, поки не побачить Спасителя світу.

І ось у лютому, в середині місяця, священик Симеон зустрів біля храму маленького Ісусика, взяв його на руки і сказав: «Тепер я вже можу спокійно померти».

Побутував цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні його жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – «жайворонків». Їх давали дітям, щоб віднесли в садок.

Люди вірили: птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму.

А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весні прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати.

Тож вибігали з пташками діти надвір, весело стрибали, підкидали їх угору, співали або промовляли:

Пташок викликаю з теплого краю: «Летіть, соловейки, На нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, Пасти корівоньки!»

Ведуча.

Ось зима по нашім краї

На санчатах роз’їжджає

Сніжок сипле без зупинку –

Вже засипав всю Вкраїну.

Де не гляну я надворі –

Всюди бачу білий колір!

Ліс, і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

Сніг січе безперестанку –

Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому вітер помагає.

Не мети, не мети

Зимонько снігами

А приходь ти до нас

Разом із піснями.

Зима.

Це хто тут кличе мене?

Іду-іду, снігу намету.

З вами разом потанцюю

Бо ще силу свою чую.

Танець дітей із Зимою

Зима.

Дуже весело у вас, то я ще більше снігу натрушу і морозу напущу.

Ведуча.

Зимонько, зимонько

Сніжком не труми

І морозу морозити не вели.

Бач, он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

Зайчики.

Хто нас пожаліє?

Лапки нам погріє?

Діти.

Ми вас пожалієм,

Лапки вам погрієм.

Лиш навчіться так, як ми

У танку кружляти,

Бігати й стрибати.

 Хоровод «Ти нам зайчик лапки дай»

Ведуча.

Ой, діти, подивіться хто тут спить?

Діти.

Ведмідь.

Ведуча.

Т-с-с! Ми з вами так загрались, що навіть не побачили, що тут спить Ведмідь.

Ой рятуйте від біди,

Утікайте, хто куди!

 (Ведмідь лякає дітей, а вони розбігаються)

Ведуча.

Прокинувся Ведмідь від зимового сну, а в народі кажуть: як ведмідь барліг зруйнував, то зимі кінець підходить.

Дякуємо тобі Зимонько, що завітала до нас і порадувала дітей. Але старі люди кажуть, коли лютий дорогу підгриз – кидай сани, бери віз. Так що, хочеш чи не хочеш Зимонько, а тобі сьогодні доведеться зустрітися із Весною.

На Стрітення люди спостерігали за погодою і пов’язували з цим святом різні прикмети:

  •        Якщо на стрісі бурульки довгі, то літо буде дощовим.
  •        Якщо на стрісі бурульки малі, то літо буде сухим і сонячним.
  •        Якщо на Стрітення півень води нап’ється,  то у травні вже кінь напасеться.
  •        Діти! У лютому зима починає втрачати свою силу і першими це відчувають звірятка. А наші звірятка вже йдуть Весну зустрічати.

 Весняна казка

Ведуча.

У зимовому лісі жив  Зайчик. Нора його була дуже маленька, а йому хотілося уже пострибати і він вирішив піти шукати Весну, щоб вона вже швидше приходила.

Зайчик.

Ох, і надокучули мені морози. Наголодувався я зимою. Піду я Весну – красну шукати.

Ведуча.

Назустріч Зайчикові летить Синичка.

Зайчик.

Синичко, ти всюди літаєш, усе помічаєш. Скажи, ти не зустрічала весну?

Синичка.

Ще в нашому лісі сніги лежать, та перший струмочок продзвенів мені,  що Весна вже близько.

Зайчик.

То швидше ходімо їй назустріч!

Ведуча.

І помандрували вони удвох. Але тут викотилось на небо ясне сонечко.

Сонечко.

Добридень, друзі!

Зайчик і Синичка.

Здрастуй, любе Сонечко!

Сонечко.

А куди це ви поспішаєте?

Зайчик.

Весну зустрічати.

Синичка.

Чи не видно тобі її згори?

Сонечко.

Зачекайте хвилинку, а пошлю свої гінці – промінці на всі стежки – доріжки, що ведуть до лісу.

Зайчик.

Чи бачиш ти Весну?

Сонечко.

Ой бачу! Ген-ген вона за високим дубом. Розсіває квіти, трави і сюди вже повертає.

Весна.

Іду лісами, лугами, встеляю землю килимами. Спасибі тобі, Сонечко, що ти мене покликало.

Ведуча.

Вклонилася Весна Сонечку і розквітнув на галяві первоцвіт. Вклонилася Весна вдруге Зайчикові і став його кожушок новим і гарним.

Зайчик.

Спасибі тобі, Весно за мою обнову.

 Пісня «Прийди, весна…»

Ведуча.

Діти, запросимо Весну залишитись із нами? Але, щоб вона залишилась, нам потрібно її гарно попросити.

Діти.

Благослови мати весну закликати, весну закликати – зиму проводжати.

Весна.

Залишаюсь з вами, діти, ви гарно вмієте Весну закликати і тому до вас скоро прийде тепло:

Куди ступлю – сонце, Усе навколо оживає. А ще пробуджую від сну Я нашу землю чарівну

Зима.

Ой! Ой! Та це ж Весна іде, тепло несе. Треба мені всю силу зібрати, щоб з Весною до бою стати.

Діти.

Утікай, утікай біла зимонько!

Вже нема, вже нема в тебе силоньки.

Йде весна, йде весна – чарівниченька,

Почорніє, потемніє твоє личенько.

Ведуча.

Зимонько, Веснонько, не сваріться. Ви обидві приносите радість діятм. Ти Зимонько, втомилась і тобі треба відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

Зима.

Що ж, прощавайте милі діти!

За зиму ви роздоровіли.

Пішли на користь і мороз і сніг

І щічки ваші так порозовіли

Неначе маки розцвіли на них.

Прощай і ти, Весно – красна!

Я чую, як дзвенить твій струмок!

То ж зараз я залишу дитсадок.

Отож маленькі хлопчики й дівчатка

Прощаюсь з вами усіма –

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову

(Зима виходить)

Ясне сонечко усміхається

Зима білая ховається

Зима біла з хуртовинами

За горами вже за долинами.

 «Ой минула вже зима»

Хоровод

Ведуча.

Пішла вже від нас Зима, а я згадала ще один звичай.

На Стретіння всі люди йшли до церкви і святили свічки.

І цю сячену свічку називали «стрітенською» і зберігали цілий рік.

Коли була страшна негода: буря, грім, блискавка, то запалювали цю свічечку і вона ніби оберігала від біди і лиха.

Ось і я запалю цю свічечку, нехай вона захистить нас усіх: і наш край, нашу рідну землю від біди, розрухи і хай оберігає від нещастя всіх діток у нашому садку.

Весна.

Піду я далі лугами й лісами

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я вам навію,

З рідним словом щоб зростали

Щоб звичаї пам’ятали.

Для того, щоб отримувати новини ДНЗ на електронну пошту, впишіть іі адресу у формі справа і натисніть 

"Отримувати!"

Отримувати новини сайту на електронну пошту:
Порекомендуйте запис друзям:

Прокоментувати


Рекомендуємо

Шановні гості! Отримуйте оновлення сайту ДНЗ №19 на електронну скриньку! Впишіть іі адресу у формі знизу і натисніть"Отримувати!"
Ми знаходимося за адресою: м. Ужгород, вул. Белінського, 22 т. ( 0312 ) 2 - 65 - 17 Електронна скринька: dnzn19@gmail.com Електронна реєстрація в ДНЗ №19: http://uzhgorod-dnz19.klasna.com/